Архіви

Архівування – стиснення інформації і зберігання її в такому вигляді певний час.

Архіватори – це програми, що дозволяють зменшити розмір файлів для економії місця на диску. Працюють вони по-різному, але суть їхньої діяльності одна: у файлах містяться якісь повторювані фрагменти і завданням архіватора є знайти такі фрагменти, записати замість них іншу інформацію, щоб потім було можливе відновлення інформації в первісному вигляді. Ефективність архівування для різних файлів буде різною. Так, документи MS-Word і текстові файли, файли HTML стискуються в два-три рази, файли кольорових зображень формату BMP залежно від насиченості деталями – у 2-4 рази. Гірше стискуються виконувані файли EXE, а, скажімо, графічні файли GIF або JPG архівувати не має сенсу, тому що вони вже стиснуті і виграшу від їхньої архівації не буде ніякого. Але можна підрахувати, що архіватори дають виграш вільного місця на диску в середньому в півтора-два рази.

Для архівації інформації є спеціальні програми, вони дозволяють не тільки зекономити місце на дисках, а й об’єднати групи спільно використовуваних файлів в один архівний файл.

Архівний файл являє собою набір з одного або декількох файлів, які в стиснутому вигляді поміщаються в єдиний файл, з якого при необхідності можна перейти в початковий стан.

Основні функції програм-архіваторів:

1. Можливість додавання файлів в архів.
2. Перегляд файлів в архіві.
3. Знищення файлів в архіві.
4. Захист від несанкціонованого доступу.
5. Вилучення файлів з архіву.

1. Створення нового архіву. Для створення нового архіву достатньо вибрати потрібні файли (папки) і скористатись командами контекстного меню (після інсталяції програми вона додає свої пункти в контекстне меню). Так, для папки Doc’s – Add to Doc’s.zip – створення архівного файла  Doc’s.zip; Add to Zip file… – створення архіву із зазначенням його назви, місця знаходження, ступеня стиснення, інших параметрів.Сортування файлів виконується при клацанні мишею потрібного критерія сортування (name, size, ratio тощо), сортування може здійснюватись як у прямому, так і зворотному напрямі.Програма WinRar
   WinRAR – розробка українського автора Євгенія Рошала. RAR існує вже багато років і широко відомий не тільки в нас у країні, але й у світі. WinRAR – це вдосконалена версія архіватора, що має зручну графічну оболонку.
   WinRAR уміє створювати не тільки архіви власного формату (файли з розширенням rar), але і zip. А „діставати” файли може з архівів arj, cab, lzh, tar, gz, ace, uue. Причому для роботи з cab, arj і lzh-архівами не потрібна навіть наявність цих архіваторів на вашому комп’ютері; у WinRAR для цього є убудований модуль.
   За ступенем стискання файлів WinRAR перевершує WinZIP і навіть ARJ. Крім того, в останніх версіях з’явився спеціальний алгоритм для роботи з мультимедійними файлами: звуковими і графічними.
   У WinRar є трохи властивих тільки йому можливостей. Наприклад, він може додавати в архів деякі надлишкові дані – інформацію для відновлення, за допомогою якої зможе полагодити ушкоджений при пересиланні по мережі або через збій дискети архів. WinRar може створювати так званий неперервний архів (solid archive), у якому ступінь стиску вищий, ніж у звичайному, у середньому на 15-50 відсотків. У цьому випадку всі файли, що архівуються, розглядаються як один довгий файл і відповідним чином обробляються. Цей метод найбільш ефективний при стисканні великого числа дрібних файлів. Також програма дає можливість перевіряти файли в архіві на наявність комп’ютерних вірусів без їх  розархівації. 

• 

• 
• Об'єм папки до архівування 50,9 кБ Об'єм папки після архівування 14,6 кБ Висновок:після архівування об'єм папки зменшився на 36.3 кБ.

Антивірусна програма − це комп'ютерна програма, спеціально створена для пошуку та знешкодження вірусів. Оскільки вона може виявити вірус, що вона знає і відповідні засоби боротьби з ним. Незважаючи на це, кожен день виходить більше 20 нових вірусів, що антивірусні програми не здатні виявити. Тому регулярне оновлення антивірусних баз є основою для успішного пошуку і знищення цих шкідливих кодів.

Сканери (застарілий варіант «полифаги») Визначають наявність вірусу по, що зберігає сигнатури (або їх контрольні суми) вірусів. Їх ефективність визначається актуальністю вірусної бази і наявністю евристичного аналізатора

Ревізори запам'ятовують стан файлової системи, що робить надалі можливим аналіз змін.

Сторожа (монітори). Відслідковують потенційно небезпечні операції, видаючи користувачеві відповідний запит на дозвіл / заборона операції. 

Вакцини. Змінюють щеплений файл таким чином, щоб вірус, проти якого робиться щеплення, вже вважав файл зараженим. У сучасних (2007) умовах, коли кількість можливих вірусів вимірюється десятками тисяч, цей підхід непридатний.

Ревізор ADinf дозволяє виявити поява будь-якого вірусу, включаючи Stealth-віруси, віруси-мутанти і невідомі на сьогоднішній день віруси. При встановленій програмі ADinf Cure Module (лікуючий блок ревізора ADinf) можна негайно видалити до 97% з них.ADinf бере під контроль всі ділянки вінчестера, куди можливе проникнення вірусу. Такий спосіб перевірок цілком виключає маскування Stealth-вірусів і забезпечує дуже високу швидкість перевірки диска. Розширення ревізора ADinf - програма ADinf Cure Module (файл ADinfExt.exe) додатково підтримує невелику базу даних, яка описує файли, що зберігаються на диску. У разі виявлення вірусу вона дозволяє негайно і надійно вилікувати машину.

Ревизор ADinf32 это 32-битное многопоточное приложение для операционных систем Windows 95/98 и Windows NT с современным интерфейсом пользователя. Этот вариант программы не только обладает всеми достоинствами других вариантов, но и содержит много нового по сравнению с ними:
ADinf32 предлагает удобный пользовательский интерфейс.
ADinf32 может асинхронно проверять систему. Это означает, что Вы можете просматривать результаты проверки первого диска, когда сканируются последующие.
ADinf32 разбирает внутреннюю структуру файлов MS Word и Excel для обнаружения макро-вирусов.
ADinf32 использует убыстренные контрольные суммы для файлов следующих типов:
COM (исполняемый файл MS-DOS),
MZ (исполняемый файл MS-DOS),
NE (исполняемый файл Windows 3.xx)
PE (исполняемый файл Windows 9x/NT/XP/Vista),
LE (VxD).
ADinf32 корректно обрабатывает случаи двойного изменения файлов, например "Файл переименован и изменен" или "Файл перемещен в другой каталог и там модифицирован".
ADinf32 автоматически находит вирусы-спутники.
ADinf32 предлагает гибкую настройку уровней проверки. Вы можете исключить из проверки папки или отдельные файлы. Информация об изменениях исключенных файлов не выдается пользователю, но файлы проверяются и информация об изменениях передается антивирусу-сканеру (если установлен режим взаимодействия)
ADinf32 собирает историю изменений на диске. Вы можете найти все файлы, которые появились или изменялись в заданном диапазоне дат.
ADinf32 поддерживает файловую систему NTFS.

Пошук інформації на комп`ютері.

Файл — базове поняття опису будь-якої операційної системи.  Але в цій операційній системі файлу надають особливе значення, бо ним описують будь-який об'єкт: від текстового документа до пристрою. А технології розмежування прав доступу до файлів є основою концепції безпеки.Кожен файл належить конкретному користувачеві або групі користувачів. Доступ до файлів контролює користувач, група і що називають «іншими». Під «іншим» мають на увазі того, хто не є користувачем (власником) файлу так само як і членом групи, якій належить файл. Коли говорять про використання налаштувань доступу для «інших» користувачів, зазвичай мають на увазі налаштування глобального виконання, читання чи запису поділеної з ким-небудь в системі, що дозволяє забезпечити управління, якщо доступ встановлений в іншій категорії.

Пошук папок i файлiвДля пошуку папки або файла на ПК слiд вiдкрити Головне меню Windows i виконати команду Поиск → Папки и файлы. Пошук проводиться у вiкнi Найти: Всi файли.Пошук папок i файлiв може проводитися за такими ознаками: вкладка Ім’я i розміщення:iм’я файла (або фрагмент iменi); текст файла;вкладка Дата:дата створення, змiни або вiдкриття файла;вкладка Дополнительные параметры:тип файла; розмiр файла.Шукати можна за якою-небудь однiєю ознакою або за всiма ознаками одночасно. Результатом пошуку може бути декiлька об’єктiв.Маски iмен файлiв (*, ?, iм’я, тип).З вiкна пошуку файли можна перемiщати, копiювати, видаляти будь-яким зi способiв, вивчених ранiше.

Утилі́та  — сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти розширюють можливості ОС.До утиліт обслуговавання систем належать всі види сервісних програм, наприклад, утиліти дефрагментації, перевірки й виправлення структури розділів жорсткого диска, виправлення системних помилок, витонченого налаштуванню системи.

Утиліти для роботи з дисками

Жорсткий диск – один із найуразливіших компонентів комп'ютера, тому й потребує догляду, який здійснюється за допомогою спеціальних утиліт

Очищення диска
Перевірка диска
Дефрагментація диска
Установлення та видалення програм

За певний період роботи комп'ютера на його жорстких дисках накопичується багато файлів, які вже непотрібні для роботи: тимчасові файли ОС та браузера, файли, видалені у Кошик, тощо. З часом вони заважають функціонуванню системи. Щоб дізнатися скільки на поточний момент залишилося вільного місця на жорсткому диску, слід відкрити вікно Мій комп'ютер, Властивості диску

Утиліту очищення диска використовують для автоматичного видалення з нього непотрібних файлів. Її запускають кнопкою Очищення диска на вкладці Загальна у вікні Властивості диска. Відкриється вікно Очищення диска. На вкладці Очищення диска у списку Видалити такі файли слід установити прапорці біля папок, звідки потрібно видалити файли.

Вміст деяких папок можна переглянути, виділивши потрібний рядок і клацнувши кнопку Переглянути файли.
Вибравши об'єкти для видалення, слід клацнути кнопку Ок та підтвердивши операцію

Робота з об`єктами файлової системи.

При виконанні операцій копіювання і переміщення використовуєтьсяБуфер обміну операційної системи – частина оперативної пам’ятікомп’ютера, призначена для зберігання об’єктів операційної системи привиконанні команд Копіювати або Вирізати. У Буфері обміну операційноїсистеми може одночасно зберігатися тільки один об’єкт. Після виборукоманди Вставити об’єкт з Буфера обміну буде вставлено до вибраноїпапки або до папки, вікно якої відкрито. Якщо об’єкт поміщено до Буфера обміну після виконання командиКопіювати, то його можна вставляти в папки необмежену кількість разів. Якщо вставка здійснюється в ту саму папку, де знаходиться оригінал об’єкта, то до імені об’єкта буде добавлено слово Копія, а для подальших копій у дужках дописуватиметься ще й номер копії, наприклад Копія. Після виконання команди Вирізати операцію вставки об’єкта з Буфе ра обміну можна здійснити тільки один раз. При повторному виконаннікоманд Копіювати або Вирізати вміст Буфера обміну заміщується новимоб’єктом.

Зручним способом виконання копіювання і переміщення об’єкта є його перетягування з вікна однієї папки до вікна іншої, використовуючи ліву кнопку миші. При цьому якщо обидві папки знаходяться на різних дисках, то відбувається операція копіювання (біля вказівника з’являється позначка + , рис. 3.49), а якщо на одному диску – переміщення (біля вказівника немає позначки).

Незалежно від розміщення папок на дисках, операція перетягування, виконана при натиснутій одній з службових клавіш, приводить: 
• при натиснутій клавіші Ctrl – до копіювання;
• при натиснутій клавіші Shift – до переміщення;
• при натиснутій клавіші Alt – достворення ярлика (біля вказівника з’являється позначка ).
Перетягування об’єкта можливе і з вікна папки на значок іншої папки чи зовнішнього запам’ятовуючого пристрою

Для перегляду та зміни значень властивостей (атрибутів) папок, файлів або ярликів потрібно:
1.Вибрати об’єкт.
2. Виконати Файл ⇒ ⇒ Властивості.
3. У вікні, що відкрилося, переглянути значення властивостей
об’єкта.
4. Встановити чи зняти, за потреби, позначку прапорця для атрибутів Лише читання і Прихований.
Для ярликів і папок у діалоговому вікні властивостей доступна кнопка
Змінити значок, вибір якої відкриваєвікно з набором значків

Виділення групи об’єктів
Операції копіювання, переміщення, перегляду значень властивостей
і встановлення значень атрибутів, видалення і відновлення можна виконувати не тільки над окремим об’єктом, а й над групою об’єктів. Для цього групу об’єктів треба попередньо виділити, використовуючи мишу або клавіатуру. 
Виділення групи об’єктів з використанням миші виконується аналогічно до виділення прямокутної області екрана, в яку повинні потрапити потрібні об’єкти. Інший спосіб передбачає такі алгоритми.

1. Перший спосіб дозволяє створити посилання через робочий стіл. Клацніть правою кнопкою миші на робочому столі і виберіть «Створити» - «Ярлик». Потім, у вікні, виберіть який вас файл або програму, для якої ви хочете створити ярлик на робочому столі. Як тільки ви вибрали об'єкт для створення ярлика, клацніть «Готово» в діалоговому вікні. Вікно закриється, а на робочому столі з'явиться ярлик. Натиснувши на цьому ярлику, ви відкриєте основний файл або програму.

2. Інший спосіб створити ярлик - вказати на цікавий файл або програму і клацнувши правою кнопкою миші, вибрати «Створити» - «Ярлик». Система попередить вас, що ярлик для специфічного об'єкта буде розміщено на робочому столі. Клацніть "Готово" і операція буде завершена. Тепер, коли ви знаєте, що таке «ярлик» і розумієте принцип його роботи, ви повинні також усвідомити його вплив на реєстри системи і не забувати час від часу очищати реєстри.
 1. Перший спосіб дозволяє створити посилання через робочий стіл. Клацніть правою кнопкою миші на робочому столі і виберіть «Створити» - «Ярлик». Потім, у вікні, виберіть який вас файл або програму, для якої ви хочете створити ярлик на робочому столі. Як тільки ви вибрали об'єкт для створення ярлика, клацніть «Готово» в діалоговому вікні. Вікно закриється, а на робочому столі з'явиться ярлик. Натиснувши на цьому ярлику, ви відкриєте основний файл або програму. 

2. Інший спосіб створити ярлик - вказати на цікавий файл або програму і клацнувши правою кнопкою миші, вибрати «Створити» - «Ярлик». Система попередить вас, що ярлик для специфічного об'єкта буде розміщено на робочому столі. Клацніть "Готово" і операція буде завершена. Тепер, коли ви знаєте, що таке «ярлик» і розумієте принцип його роботи, ви повинні також усвідомити його вплив на реєстри системи і не забувати час від часу очищати реєстри. 
Для кращої і зручнішої роботи у програмах Windows були розроблені так звані «гарячі» клавіші.

Гарячі клавіші - набір клавіш, за допомогою яких можна швидко виконати деякі команди із арсенала програм, без допомоги миші. Більш за все використовуються в програмах, в яких використовується клавіатура як основний інструмент, наприклад Microsoft Word .
Дії           Відміна команди

Видалення папки

Вивід контекстної довідки

Зміна видаленого значка

Відкрити панель пошуку файлів

Відновити зміст папки або вікна

В програмах - активізація рядів текстового меню

Перехід до наступного вікна.

Вихід із програми

Збереження документів

Відкрити головне меню

Виділення в буфер

Згортання виділений папкою

Розгортання виділений папкою

Виклик диспетчера задач Windows                             
     Ctrl + V

Ctrl + C

Ctrl + O

Ctrl + F

Ctrl + H

Ctrl + P

Ctrl + A

Ctrl + Z

Ctrl + N

Ctrl + B

Ctrl + I

Ctrl +U

Поняття файлової системи.Шлях до файлу,імена запам`ятовуючих пристроїв.

Сукупність каталогів і системних структур даних, що відстежують розміщення файлів на диску і вільний дисковий простір, називається файловою системою. Основною структурною одиницею будь-якої файлової системи є файли і каталог.Всі файли в комп'ютері зберігаються на магнітних дисках, які є частиною його конструкції. 

В іменах файлів не можна використовувати символи "*" і "? ", Так як вони використовуються в масках імен при пошуку файлів.

Розрізняють такі типи файлів:

1. Текстові файли. Текстові файли можуть містити простий або розмічений текст, в кодуванні ASCII, ANSI чи UNICODE. Текст без розмітки містить тільки відображувані символи і найпростіші керуючі символи (повернення каретки і табуляції). Розмічений текст містить бінарну і символьну розмітку (міжрядковий інтервал, нова сторінка.), може містити таблиці та рисунки;
2. Графічні файли - файли, що містять точкові або векторні зображення;
3. Файли мультимедіа - розрізняють файли, що містять оцифрований звук (файли аудіо) і фали відео (містять зображення і звук);
4. Виконувані файли - програми готові до виконання (файли з розширенням exe і com).
5. Архівні файли - файли архівів rar, tar, zip, cab.
6. Файли бібліотек - файли з розширенням DLL, OCX і LIB;
7. Файли даних - бінарні чи текстові файли з різним розширенням, використовувані програмами під час роботи.

Файлом називається іменована область на диску комп’ютера. Мається на увазі, що певний вид інформації (графічна, текстова, звукова, відео та ін.) має унікальне ім’я, яке використовується для пошуку інформації та для того, щоб користувач мав змогу визначити тип інформації за іменем файла. У ім’я файла також входить розширення файла. Розширення вказує користувачеві, який тип інформації зберігається у файлі.

У найбільш поширених системах MS-DOS та Windows ім’я файлу та його розширення розділяються крапкою. Розширення файлу складається з трьох літер, а ім’я – максимум з восьми у MS-DOS та максимум з 256 символів у Windows.

Наприклад, REFERAT.DOC, TRAIN.BMP, SCHOOL.AVI.

Перший файл, очевидно, зберігає документ з рефератом, другий – графічне зображення потягу, третій – відеозапис шкільного свята.

Всі файли поділяються на ті, що зберігають програми і призначені для виконання, та файли, що зберігають іншу інформацію. Загальноприйнятими розширеннями файлів першої категорії є COM, EXE, BAT.

Файли другої категорії можуть мати розширення:

DOC, TXT, LEX, WRI – текстові файли;

BMP, GIF, JPG, RLE, WMF – графічні файли;

AVI, MPG, DAT – відеофайли;

WAV, PCM, MP3 – звукові файли;

Потрібно зазначити, що назви дисків комп’ютера мають певну систему: дисководи для гнучких дисків позначаються літерами А, В, жорсткі диски – літерами С, D, E, і т.д. за кількістю дисків. Якщо в склад комп’ютера входить пристрій для читання лазерних дисків, то він зазвичай є останнім у списку дисків комп’ютера.

З файлами та папками можна виконати ряд стандартних дій.Такі дії з файлами, як «створити», «зберегти», «закрити» можна виконати тільки в прикладних програмах ( «Блокнот», «Paint», ...).Дії «відкрити», «перейменувати», «перемістити», «копіювати», «видалити» можна виконати в системній середовищі.  Копіювання (копія файлу поміщається в інший каталог); Переміщення (сам файл переміщується в інший  Видалення (запис про фото видаляються з каталогу);Перейменування (змінюється назва файлу).

Запам`ятовуючі пристрої можна умовно розділити на такі два типи:
зовнішні і внутрішні. Внутрішні запам`ятовуючі пристрої служать для зберігання інформації в рамках конкретного ПК і не передбачають можливості перенесення інформації на інші машини. Для перенесення і зберігання інформації служать зовнішні запам`ятовуючі пристрої. Тепер це невеликого розміру предмети. Невибагливі й надійні, а головне, об`ємні у порівнянні з класичними ЗЗП - книгами.Сьогодні зовнішні запам`ятовуючі пристрої є двох видів: магнітні і оптичні. Перші в свою чергу поділяються на гнучкі магнітні диски (Floppy Disk), і жорсткі магнітні диски (Hard Disk). Ці два типи восновному відрізняються ціною і об`ємом. Перші дешеві, але не дуже місткі. Другі відносно дорогі, зате в сотні разів об`ємніші.Оптичні диски (лазерні диски) переважно служать для тиражування загальновживаної інформації, хоча сучасні технології дозволяють їх перезаписувати. Ці носії також є двох типів: CD (Compact Disk), і DVD (Digital Video Disk). Обидва типи дуже місткі дешеві й надійні. Єдиним їх мінусом (великим, слід сказати) є складність, а часто й неможливість перезапису.

Загальні відомості про системне, службове, прикладне програмне забезпечення.

Службове програмне забезпечення
В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент часу розв'язується задача відповідно до вибраної програми.
Прикладне програмне забезпечення
Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що
звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні
засоби для вирішення певних задач.

Операційна система – комплекс програм, що забезпечують управління апаратними засобами комп'ютера; організовують роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснюють введення і виведення даних.

Сучасні універсальні ОС можна охарактеризувати перш за все як такі, що використовують файлові системи (з універсальними механізмами доступу до даних), багатокористувацькі (з розподілом повноважень) та багатозадачні (з розподілом ресурсів).

Прикладне програмне забузпечення

Для того, щоб за допомогою обчислювальної машини розв’язувати різноманітні задачі, створюється прикладне програмне забезпечення, яке використовується широким колом користувачів. Прикладні програми можна поділити на дві групи: прикладні програми загального призначення та прикладні програми спеціального призначення.

Основне призначення операційних систем - забезпечення взаємодії людини, обладнання та програм. Від операційних систем не потрібно наявності коштів, призначених для виконання конкретних прикладних задач, - для цього є прикладне програмне забезпечення. Тим не менш, в операційну систему Windows входить обмежений набір прикладних програм, за допомогою яких можна вирішувати деякі прості повсякденні завдання, поки на комп'ютері не встановлені більш потужні програмні засоби. Такі програми, що входять в постачання Windows, називають стандартними прикладними програмами